27 вересня у Паладь-Комарівецькій ЗОШ І-ІІ ст. вчителі-історик, Скоропадська А.А., провела ряд заходів, присвячених  вшанування жертв Бабиного Яру в Києві. Учні школи переглянули тематичні фільми, а також презентацію про події 29-30 вересня 1941 року.
Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Розстріляли євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, комуністів-підпільників, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали "зайвими".
 Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів. За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який саме цього дня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр "спільною трагедією єврейського і українського народів".Трагедія Бабиного Яру відзначається в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру. Пристуні пом’янули хвилиною мовчання всіх загиблих у Бабиному Яру.
2018. szeptember 27-én egy szomorú tragédiáról, az 1941. szeptember 29-30-án történő Babij Jári mészárlásról tartottunk megemlékezést a Palágykomoróci Általános Iskolában. Szkoropádszky Adrienn tanárnő fényképes összeállítással illusztrálta a történteket, a tanulók pedig megdöbbenve hallgatták, hogy a Kijev melletti Babij Jár-ban mintegy 33771 zsidót lőttek le, gyermekeket, nőket, időseket, akiket a helyi rendőrség terelt oda. A németek tömeges kivégzőhellyé változtatták a szurdokot, ahol a zsidók kivégzése után még több mint 100000 embert lőttek agyon, hadifoglyokat, kommunistákat, ukrán nacionalistákat, sportolókat. A holokauszt 1,4 - 1,5 millió ukrán zsidó életébe került. A megemlékezés végén egy perces néma csenddel emlékeztünk meg az elhunytakról.